Родинне свято «Улюблені книги моєї сім’ї»

Святково прибраний зал. На столі – вишиті рушники, квіти. На стінах плакати «Книга – невичерпне джерело знань», «Бібліотека – духовна скарбниця нації», «Батьки і діти – вінок людського родоводу». Оформлена бібліотечна виставка «Читаємо усією родиною». На передньому плані книги С. Геника «Усе починається з родини» та «Людина. Сім’я. Україна».

Ведучий:

О, книго, пресвята Богине!
Народу й роду берегине,
Неопалима купина!
По всіх вертепах і яскинях,
Неначе зірка провідна,
Великомученице, ти
Нас освіти і освяти!..

Ведуча: Впродовж усього життя ми звертаємось до книги. Підтвердженням цього є народна мудрість: «Книга вчить як на світі жить».

Ведучий: Любов до книги покликані прищеплювати батьки.

С. Геник у своїй книзі «Усе починається з родини» писав: «Батьки повинні виховувати своїх дітей на традиціях народу, щоб ці традиції збереглися і передалися наступним поколінням. Це і є джерело духу, вогонь любові, який передається з душі у душу».

Ведуча: Деякі батьки читають своїм дітям вже в дуже ранньому віці. Це їм піде лише на користь: збільшує словниковий запас дітей і розвиває вміння читати, запам’ятовувати нові слова.

Народна мудрість говорить: «Хто багато читає, той багато знає».

Ведучий: Читання має могутній вплив на подальше життя дітей, їх навчання. Дослідження показали, що учні, які багато читають, то краще навчаються, мають великий словниковий запас і можуть вільно висловлюватися з різних тем. Пам’ятайте: книга – головний засіб навчання.

Ведуча: Деяких батьків непокоять питання: що робити, коли дитина не хоче читати, як привчити її до читання?

Ведучий: У цьому допоможуть вчителі, бібліотекарі, а також деякі поради спеціалістів, психологів. Зокрема, деякі із них:

  • Тримайте вдома багато книжок.
  • Показуйте приклад: читайте самі.
  • Створіть придатну для читання атмосферу: спокій і затишне місце, цікаві, ілюстровані книги.

Ведуча:

  • Не примушуйте дітей читати, тільки спонукайте їх до читання: розкажіть про цікаву книгу, її героїв, ін.
  • Читання повинне бути систематичним.
  • Цікавтесь думками дитини про прочитану книгу.
  • Запитуйте, яку книгу хоче прочитати ваша дитина.
  • Хваліть дитину за прочитану книгу.
  • Регулярно відвідуйте з дитиною бібліотеку чи книжковий магазин.

Ведучий: Бібліотека – це духовна скарбниця нації, храм науки і культури, джерело знань для тих, хто хоче наповнити цими знаннями свій мозок і серце. Книгу треба любити, відчувати душею.

Ведуча: Книга вчить нас мудрості, збагачує духовно, дає нам знання. Бібліотека сприяє вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, пропагує та розкриває через книгу зміст загальнокультурних людських цінностей, прищеплює їм навички користування книгою та бібліотекою.

Ведучий: Бібліотека спільно з батьками виховує юного читача, молоде покоління нашої держави.

Ведуча: Сьогодні у стінах нашої бібліотеки зібрались читаючі родини – активні юні читачі і їхні батьки, для яких читання є необхідним у їхньому житті, а книги їх постійними супутниками (у житті, навчанні, роботі).

Ведучий: Любов до книги передається від покоління до покоління: від бабусі – до матері, від матері – до дочки.

Яскравим прикладом сімейного читання є родина Яворських-Фокшеїв. Яворська Ольга Вільївна – читачка нашої бібліотеки з багатолітнім стажем. Її дочка – Фокшей Діана Олегівна – дуже любить читати книги, в яких розкривається любов і печаль, романтика і фантазія. Внучка – Юля – юна читачка, яка перейняла від бабусі і матері любов до читання.

Ведуча: Просимо поділитись цих прекрасних жінок своїми думками про улюблені книги.

(Слово надається Яворській О.І., Фокшей Д.О. і Фокшей Ю.)

Ведучий: Жінка, матір, порадник… Такими словами можна охарактеризувати багатодітну маму Крисяк Дарію Миколаївну (маму 5 дітей).

Вона любить читати, особливо твори історичної тематики, зокрема, історичні романи про княгиню Ольгу, князів Святослава, Володимира, ін. Цього вона навчає своїх 5 дітей. Іра і Люда – юні читачки нашої бібліотеки. Читають переважно книги на допомогу шкільному навчанню. Часто разом з мамою відвідують бібліотеку.

Ведуча: Даріє Миколаївно, поділіться будь ласка, вашим материнським досвідом, як вам вдалося навчити ваших дітей полюбити читати?

(Слово для виступу Крисяк Д.М.)

Ведучий: Іро, Людмило, розкажіть, які найулюбленіші книги вашої сім’ї? Про що ви любите читати?

(Слово для виступу Крисяк І. та Крисяк Л.)

Ведуча: Серед них сім’я Лаюків – мати Ярослава Петрівна (вчитель Косівської гімназії) та її син Мирослав (студент Києво-Могилянської академії, поет, автор книги «Самому стати світом», яку видав у 2008р., будучи учнем гімназії).

Ведучий: Просимо до слова Ярославу Петрівну

(Виступ Лаюк Я.П.)

Ведуча:

Збираю сонячні верлібри:
Мені їх людям треба нести:
Вони важкі, мов пух колібрі,
Вони легкі, мов цілий всесвіт…

Ці слова належать молодому 20-річному поетові Мирославу Лаюку, який є активним читачем нашої бібліотеки, автором поетичної збірки.

Ведучий: Мирослав Лаюк як читач бібліотеки перевагу надає сучасній українській літературі, цікавиться творами українських поетів і одночасно є автором таких прекрасних поетичних рядків:

… Якщо
життя відмовилось горіти,
Якщо
немає світла на цім світі –
Тоді
самому треба стати світлом,
Тоді
самому треба стати світом…

Ведуча: Мирославе, розкажіть будь ласка, яку роль відіграє книга у вашому житті?

(Слово для виступу Лаюку М.)

Ведучий: Авторитетом для юного читача є, безперечно, його батьки. Таким прикладом є сім’я Репети – Батько Андрій Миколайович (художник-живописець) та його син Віталій.

Андрій Миколайович є частим гостем нашої бібліотеки. Разом з дружиною Наталією Анатолівною читають твори українських і зарубіжних авторів.

Ведуча: Надаєм слово подружжю Репети – Андрію Миколайовичу і Наталії Анатоліївні.

Ведучий: Віталій Репета – молода, розумна, ерудована, начитана людина. Він цікавий читач, співрозмовник, письменник. З-під пера Віталія вийшла книга «Фантазії на ніч», у якій є такі рядки:

Ведуча: «Коли народився цей світ, я йшов на роботу. Був прохолодний ранок, чисте небо, яскраве сонце – все співало життям. Офіс, де я працював, знаходився за двадцять хвилин ходу від мого дому, і мені захотілося пройтися пішки. Раптом чорні тіні накрили місто. Це було неймовірно, жахливо й водночас прекрасно…»

Ведучий: Віталій,

(Слово надається Репеті В.)

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Архів публікацій