Микола Іванович Грепиняк – його надихає Шевченко …
Косівська центральна районна бібліотека
сектор краєзнавства
Інформаційна довідка до 80-річчя від дня народження М.І.Грепиняка (1933), члена НСХУ, видатного гуцульського митця
Косів
2013
19 березня нинішнього року Миколі Івановичу Грепинякові – одному із найвідоміших народних митців Гуцульщини, членові Національної Спілки художників України, членові Національної спілки майстрів народного мистецтва України, відомому самобутньому різьбяреві, талановитому живописцю, учителю і наставнику цілої плеяди майстрів, які продовжують славні традиції гуцульської різьбярської школи – виповнюється 80 літ. Проте, митець, не зважаючи на свій поважний вік, продовжує творчу роботу. Микола Іванович – всесторонньо обдарована людина .У нього талант, без перебільшення, від самого Бога.
Народився Микола Грепиняк 1933 року у багатодітній сім’ї брустурівського майстра Івана Грепиняка.
Микола з самого дитинства ввібрав в себе довколишню красу гуцульського краю. Хлопчина приглядався до татових робіт, а прийомів гуцульського різьблення на дереві вчився у місцевих майстрів. Згодом збагнув всі таємниці дерева, досконало вивчив музику його кольорів й відтінків. Пізніше уже, як досвідчений майстер художньої різьби, пропустив усе крізь свою душу і вилив її через мелодійні узористі пісні в цьому ж дереві.
Навчався у семирічці, заочно закінчив Косівську середню школу сільської робітничої молоді та однорічні курси сільських кореспондентів. З 1958 року виступав в пресі та окремих виданнях зі статтями краєзнавчого змісту, насамперед з історії народного мистецтва краю. Миколі пощастило зустрітись на Косівському ярмарку з відомим українським художником, на той час викладачем рисунку, живопису, ліпки та історії мистецтва Косівського училища декоративно-прикладного мистецтва – Євгеном Сагайдачним, який пізніше став для Миколи вчителем і справедливим критиком. Євген Якович дав оцінку першим малюнкам і творчим спробам молодого Грепиняка.
Відчував юнак щастя, радість і моральне задоволення від того, що міг на папері і в дереві засобами мистецької мови, пластикою різьби, барвами інкрустації передавати те, що хвилювало і зворушувало його чутливу і вразливу душу. Молодому різьбяреві вдавалось уже виготовляти різноманітні художні гуцульські вироби. Згодом виконав композиції на сюжети із творів Івана Франка, Лесі Українки, Юрія Федьковича, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника.
Але з найбільшим натхненням Микола Грепиняк, уже як визнаний різьбяр-художник (бо мав цілий ряд обласних і республіканських виставок) виконав галерею портретів Тараса Шевченка. Він прагнув втілити постать і думи Тараса у своїх творах різцем. Ще в дитинстві розповідав йому дід Семен про Шевченка, як про борця за правду, справедливість, волю. Згодом він читав твори Шевченка і про нього з недопаленої енкаведистами книгозбірні сільського книголюба Івана Кіщука. Далі Миколу зацікавила образотворча Шевченкіана – листівки, поштові марки, нагрудні значки, газетні ілюстрації тощо. І тільки згодом, набувши мистецького досвіду, він і сам насмілився приступити до образу національного Пророка.
У 1961 році, до 100-річчя від дня смерті Шевченка, молодий митець створив рахву і тарілку з силуетним зображенням портрета Т. Шевченка і орнаментально-тематичну тарілку «Шевченко над Дніпром». У цих працях вже виявилися неабиякі здібності майстра і в різьбленні, і в малюнку, і в композиції. Останній із названих творів експонувався на виставці в Києві і був придбаний для музею. Через декілька років з’являється ціла група творів Миколи Грепиняка, присвячених шевченківській темі: інкрустовані та різьблені тарелі, шкатулки, альбоми, настільні плакетки, значки і брошки з портретними зображеннями поета і героїв його творів. Плакетка «Перебендя» та значки експонувалися на Республіканській виставці, присвяченій 140-річчю від дня народження Шевченка. Роботи Грепиняка охоче купляли музеї. Десятки всеукраїнських та міжнародних художніх виставок прикрашали його диво-твори.
Багато скарбів у своєму серці має Микола Іванович. Передусім, він приваблює як доброзичлива, культурна, інтелігентна людина. А скільки в нього захоплень. Це – великий книголюб, неабиякий фотолюбитель, народний педагог, майстер екслібрису. У творчому доробку Миколи Грепиняка сотні екслібрисів на лінолеумі, дереворити, ліногравюри. Щедра його Шевченкіана в екслібрисах, книжкові знаки, в яких гармонійно поєднується портретна графіка і орнамент гуцульської різьби, які дуже часто присвячуються Т.Г.Шевченкові.
Твори Грепинякової Шевченкіани є окрасою численних приватних мистецьких зібрань в Україні та поза її кордонами, а також експонуються в музеях, зокрема в Коломиї, Києві, Каневі, Палермо (Канада).
В переддень ювілею хотілося б щиро побажати Миколі Івановичу, щоб Бог продовжував благословити його високий талант, а зозуля нехай накує ще довгих літ жити і творити для вічності.
Л І Т Е Р А Т У Р А :
- Андріюк П. Гуцульська різьба та інкрустація / П.Андріюк, Й.Приймак. -Косів: Писаний Камінь. 1998 .- 46с.
- Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини: Альбом .-К.: Мистецтво, 1991 .- 208 с.
- Мисюк І. Різьбяр творить для вічності: [М.Грепиняк] / І.Мисюк // Мисюк І. Гірська веселка / І.Мисюк .- Снятин: Прут Принт, 2000 .- С.234-238.
- Мозир М. Різьбярство / Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / М.Мозир .- К.: Наук.думка, 1987 .- С.388-404.
- Яновський М. Чарівний різець: [Про М. Грепиняка] // М.Яновський. Срібна пряжка .- Ужгород: Карпати, 1980 .- С.111-128.
- Білий В. Сюжетно – тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка: [до75-річчя від д.н.] / В.Білий // Народ. тв-ть та етнографія .- 2008 .- №3(трав.-черв.) .- С.107-111.
- Вшанували ювіляра: відлуння події: [75 р. – ювілей Миколи Грепиняка з Вижнього Березова] // Гуцул.край .- 2008 .- 26 квіт .- С.3.
- Радиш – Маринюк Б. Мистецька Франкіана Миколи Грепиняка / Б.Радиш-Маринюк // Гуцул.край .- 2006 .- 26 серп .- С.1
- Мисюк І. Краще пізно, ніж ніколи: [про М.Грепиняка] / І.Мисюк // Гуцул.край.-2004 .- 26 черв.
- Лаврій О. Митець прославляє край. Хто прославить митця [про М.Грепиняка] / О.Лаврій // Гуцул.край .- 2004 .- 29 трав.
- Соломченко О. Різьбяр: [М.Грепиняк] / О.Соломченко // Прикарпат. Правда .-1983 .- 20 берез.
Comments are closed.