Не буде патріотів — не буде України!
Історія кожної держави переживає різні пори року: весну національного і політичного відродження, літо миру і соціального благополуччя, багату на здобутки осінь, сувору зиму економічних катаклізмів і воєн.
Якщо погожої днини добре видно горизонт і шлях під ногами, то в час великих випробувань народам потрібні орієнтири, які допомагають триматися обраного напрямку і не розгубитись у мороці бід і тимчасових труднощів. Такі віхи встановлюють для сучасників і нащадків представники політичної, духовної, інтелектуальної і творчої еліт. Це активні патріоти, люди з державним мисленням, які хочуть і вміють бачити далі паркана своєї присадиби.
В Україні завжди був дефіцит політичної еліти. Зате не бракувало і не бракує духовних і творчих лідерів усіх рівнів, у тому числі і провінційного. Є такі люди і на Косівщині. Вони гуртуються у громадські організації. Одна з них — клуб творчої інтелігенції імені І.Пелипейка, який очолює З.Библюк. Свої засідання члени цього об’єднання проводять в інтелектуальній оазі Косівщини — центральній районній бібліотеці. Обговорюють різні теми, що стосуються історичного минулого і проблем сьогодення. Згадують видатних краян, які вже відійшли у вічність. Вшановують земляків, котрі сьогодні прославляють Гуцульщину і словом, і ділом.
Клуб не схожий на міфологічного Нарциса, що милувався лише своїм відображенням. На засідання запрошують цікавих і талановитих людей, які не є членами клубу, представників інших громадських об’єднань, спілкування з якими збагачує новими знаннями та ідеями. Останнє засідання теж відбувалося за таким сценарієм.
Спочатку вшанували патріарха прикарпатської літератури, видатного гуцульського поета-філософа Богдана Радиша-Маринюка. Три відомих місцевих літератори Василь Шкурган, Іван Бойчук і Аделя Григорук під оплески усіх присутніх, з найщирішими побажаннями Богданові Іллічу міцного здоров’я, багатоліття у житті і творчості, виходу в світ нових видань, вручили йому Почесну відзнаку Національної спілки письменників України. Спілка нагородила нею поета за особисті досягнення у літературній творчості, вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу і з нагоди його 80-ліття.
Секретар клубу інтелігенції і бібліотекар ЦРБ Галина Кікоть підготувала коротку біографічну довідку про Михайла Лозу — літературознавця, фольклориста, одного з організаторів та авторів журналу «Гуцульщина» (Торонто). В Україні знають ім’я його сестри Марії Остромири — письменниці, автора книги «Лемківщина у вогні» про національно-визвольну боротьбу УПА. У період з 1939 по 1941 роки Михайло Лоза вчителював у Косівській школі. У 1944 році емігрував. Помер 1993 року у Баффало (США).
Зі спогадів про минуле перекинули місток у сьогодення — перейшли до розгляду наступного питання — презентації методичного збірника «Ростимо юних патріотами України». Він нещодавно побачив світ у видавництві «Писаний камінь», яке очолює патріот і меценат Михайло Павлюк. Представляли книгу її «хресні батьки»: Петро Лосюк — народний вчитель України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, голова Гуцульської освітянської ради, завідувач науково-дослідної лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» НАПН і Аделя Григорук — старший науковий співробітник цієї лабораторії, член НСПУ та голова районної організації НСЖУ, заслужений працівник освіти України, редактор газети «Освітянський вісник» відділу освіти РДА.
Гуцульська освітянська рада (далі — ГОР) теж складається з людей, які встановлюють на Гуцульщині національні віхи-орієнтири. Вже 24 роки поспіль її очолює Петро Лосюк — людина кипучої енергії, великий патріот свого краю та України. Багато ідей, праці і велику частку душі вклали у діяльність ради блискучі освітяни і краєзнавці світлої пам’яті Ігор Пелипейко і Никанор Крет. Гідно продовжує їхню подвижницьку справу Аделя Григорук.
Члени ГОР не просто люблять Гуцульщину, а добре усвідомлюють унікальність цього етнографічного регіону України, роблять усе можливе для збереження його самобутності для прийдешніх поколінь.
Безпосередньо займається цим науково-дослідна лабораторія «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство», яка входить у структуру НАПН. За період своєї діяльності лабораторія підготувала і видала три десятки унікальних книг, присвячених Гуцульщині. їхні автори поставили перед собою мету створити бібліотеку науково-методичних посібників для шкіл Гуцульського регіону, їх використовують під час вивчення нестандартного для шкільної програми предмета «Гуцульщинознавство».
Про кожну з цих книжок Петро Лосюк і Аделя Григорук можуть розповідати годинами: як з’являвся і втілювався у життя задум нового посібника, з якими труднощами і навіть кумедними пригодами він виходив у світ.
Посібники пишуть для педагогів і конкретної вікової категорії школярів. Особливу увагу приділяють учням початкових класів, бо саме в цьому віці патріотизм виховують не логічним, а емоційним шляхом, через серце.
У бібліотечці Гуцульщинознавства можна знайти відомості про історичне минуле нашого краю, про місцеві фольклор і ремесла, прочитати твори літераторів, які писали і пишуть про Гуцульщину. Вчителі знайдуть у ній посібники, які допоможуть їм провести цікаві уроки і виховні заходи. Під час цих занять учні зможуть ліпше пізнати малу Батьківщину, проявити свої таланти, а пізніше поділяться отриманими знаннями зі своїми дітьми. Вивчення гуцульщинознавства сприяє різнобічному розвитку школярів, бо проходить у формі пізнавальних екскурсій, свят, майстер-класів тощо.
Посібник «Ростимо юних патріотами України» видано за фінансової підтримки відділу освіти РДА, який очолює Володимир Козьменчук. Нове видання освітян Гуцульщини оперативно і дуже органічно вписалося у концепцію національного виховання, розроблену Міністерством освіти. В книгу ввійшли останні напрацювання практичних педагогів Галицької, Буковинської і Закарпатської Гуцульщини. Косівщину представило п’ятнадцять авторів.
На жаль, упродовж останніх років інтерес вчителів Косівщини до викладання курсу «Гуцульщинознавство» падає. Це дуже непокоїть членів Гуцульської освітянської ради, які переконані в тому, що великий патріотизм неможливий без любові до своєї малої Батьківщини. Вони знають, що Гуцульщина — унікальна національна грань великої держави України. її не змогли стерти колонізатори різних мастей. Тому не можна допустити, щоб особливості цього регіону зникли в умовах глобалізації та ще й перед обличчям загрози воєнної агресії з боку Росії.
Авторитетна освітянська еліта нашого краю знає, як ніхто інший, що школа може і повинна стати провідником національної державної політики, допомагати Україні і батькам виховувати дітей патріотами своєї держави. Бо не буде патріотів — не буде України.
Аліса Мудрицька.
«Гуцульський край», №20, 15.05.2015 року
Comments are closed.