У Косівській центральній районній бібліотеці відбулася презентація ювілейного випуску «Перевалу»

Черговий випуск всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал» (число 1–2 за 2016 рік) без перебільшення можна назвати ювілейним, адже майже всі публікації часопису присвячені 160-літтю титана української літератури Івана Франка, а також 25-й річниці незалежності України, 45-річчю створення Івано-Франківської обласної організації НСПУ та 25-літтю з часу виходу в світ журналу «Перевал».

Відкриває спільний творчий доробок письменників у ювілейний рік великого Каменяра вступне слово голови Івано-Франківського осередку НСПУ Євгена Барана «2016 — Український!».

Вихід у світ спарених чисел видання знаменний тим, що своєрідним заспівом до нинішнього видання «Перевалу» став ексклюзивний матеріал родички І.Франка Оксани Франко про його рідню. Редакційна колегія також пропонує читачам наукову розвідку професора Прикарпатського Національного університету імені В. Стефаника Романа Голода про Івана Франка, як «діяльного співробітника європейської цивілізаційної праці», а також поезію і прозу Франкових нащадків про велич Каменяра, про рідну Україну, про світочів нації, про класиків вітчизняної літератури і сучасних майстрів слова тощо.

Розділ «Поезія» творять добірки одинадцятьох відомих і молодих письменників з Прикарпаття: Івана Гавриловича, Олександра Букатюка, Наталі Данилюк, Любомира Михайліва, Василя Олійника, Надії Павлик, Богдана Радиша-Маринюка, Любомира Стринаглюка, Василя Шкургана, Лесі Шмигельської та Орисі Яхневич, котрі присвячені Україні та Іванові Франку, так само як і художні твори (у розділі «Проза») Михайла Андрусяка, Галини Пагутяк, Василя Рябого, Василя Тулая і Галини Христан.

Публіцистичні роздуми депутата Верховної Ради України 1-го демократичного скликання, а нині члена НСПУ Дмитра Захарука до 25-ліття української незалежності «Заради великої години» з висоти чверті століття становлять актуальний розділ «Публіцистика».

«Ювілеї» — у цьому розділі часопис надав свої сторінки письменникам-ювілярам Мирославові Аронцю, Ярославу Довгану, Євгенові Барану, Ярославові Ясінському, Марії Корпанюк і Володимиру Головацькому.

Стаття професора ПНУ ім. В. Стефаника письменника Степана Хороба «Світло її духовного генія», зміст якої доводить те, що неможливо віднайти у світовій літературі художнє явище, схоже на творчість Лесі Українки, а також епістолярна повість Григора Меріам-Лужницького «Дванадцять листів Андрея Шептицького до матері» становлять розділ «Світочі».
«За Україну, за її волю!..» — це назва наступного розділу журналу, в якому Антонія Цвід ділиться есеїстичними роздумами над тритомником поетки і борця, зв’язкової ОУН-УПА й каторжанки Катерини Мандрик-Куйбіди «Ми Україну обороним». Тут же надруковано вірші громадянської тематики «По Франкових слідах», автором яких є колишній в’язень мордовських таборів поет Олекса Різників.

У цьому році виповнилося би 100 років письменникові-фронтовику Василеві Ткачуку зі Снятинщини. Розлогу розповідь про нього в попередньому випуску часопису виклав Роман Горак, а в нинішньому числі журналу надруковано окремі твори прозаїка 80-літньої давності, котрі не ввійшли до жодної його книжки. Василь Нагірняк закарбував у часописі «Геніальні «тіні» гуцульських предків» розповідь про кіношедевр Сергія Параджанова та відзначення в Україні 50-ліття з часу виходу на вітчизняні та світові екрани геніальної стрічки «Тіні забутих предків». Поет Василь Рябий зі своєї зболеної душі снує нитку спогадів «Таїна мандрівних глибин» про творчість свого побратима Михайла Григоріва, свічка життя якого погасла серед зими ц.р. Перелічені матеріали скристалізували розділ «Спадщина».

Письменники Мирослав Аронець, Микола Васильчук й Оксана Тебешевська також діляться з читачами своїми споминами в розділі «Незабутні»: про репресованого радянським режимом художника, лауреата Шевченківської премії Опанаса Заливаху, мандрівного поета й журналіста Ярослава Свищука, про перекладача й поета Анатолія Онищука, котрі вже відійшли від нас у кращі засвіти.

Розділ «Слово про слово» сформували рецензії на нові твори письменників: літературного критика Євгена Барана, науковців Лариси Горболіс, Володимира Качкана, Наталі Малютіної, Юрія Назаренка, Володимира Пахомова, Левка Різника. В розділі «Дебют у «Перевалі» представлено прозу літераторів Марії Карп’юк і Наіля Муратова з Одеси.

Назва другої збірки Івана Франка в його ювілейному році стала назвою розділу «З вершин і низин» журналу, в якому представлено творчі доробки літераторів Марії Корпанюк, Світлани Бреславської, Василя Зеленчука, та Петра Масляка з різних куточків писанкового Прикарпаття. У всьому тематичному випуску журналу «Перевал» зібрано когорту авторів — молодих і відомих письменників, митців і науковців, істориків і мистецтвознавців України. Завершує тематичний випуск «Перевалу» розділ «На останніх сторінках часопису», де вміщено огляд Василя Бабія про ювілеї Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Антіна Могильницького «Вінки пам’яті на могили великих».

Тут же йдеться й про «Письменницьку ватру над Черемошем», котру запалив голова НСПУ Михайло Сидоржевський і яку підтримувала плеяда українських письменників, зокрема головний редактор газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко, відомий літературознавець, критик та есеїст Євген Баран, головний редактор журналу «Перевал» Ярослав Ткачівський, письменник і журналіст Василь Нагірняк, гуморист, історик і краєзнавець Василь Бабій, поети Орест Князький, Василь Зеленчук та інші творці художнього слова.

На святі були присутні головний редактор журналу «Перевал» Ярослав Ткачівський, члени редколегії: заслужений працівник культури, директор обласної наукової бібліотеки ім. І.Франка Людмила Бабій, наші краяни — письменники Василь Шкурган, Микола Близнюк, Аделя Григорук, голова районного товариства «Просвіта» Богдан Глібчук, а також всі бібліотечні працівники району.

Любов Кабин.

Share

Comments are closed.

Архів публікацій