Урок історії «Їх імена не загубляться у віках» (до 100-річчя битви під Крутами)
26 січня 2018 року в Косівській центральній районній бібліотеці було проведено урок історії «Їх імена не загубляться у віках» (до 100-річчя битви під Крутами), з учнями 9-го класу Косівської гімназії-інтернат.
До цієї події була організована розгорнута книжкова виставка — «Волі народної дєвін». Галина Олексіївна Кікоть — бібліотекар відділу обслуговування Косівської ЦРБ коротко і змістовно розповіла про тогочасні події.
Бій, що відбувся 29 січня 1918 року на невеликій залізничній станції Крути на Чернігівщині, на відстані 130 км. Від Києва, є хвилюючим уроком тривожної епопеї — відважної і безперервної боротьби за незалежність і державність України. Цей епізод, нечуваний і славетний геройський подвиг української молоді. На полі битви, у нерівнім бою, поліг цвіт української нації і молоді Української незалежної держави.
Сталося це в напружених обставинах. 22 січня 1918 р. було прийнято «Четвертий Універсал», що заклав основи Української держав. Проголошено самостійність УНР.
Наприкінці 1917 р. — на початку 1918 р. в Україні протистояння Радянської України і Центральної Ради УНР — привели до військових зіткнень. Київ охопило протибільшовицьке повстання, для придушення якого поспішала з Москви 32-тисячна армія.
Українські регулярні війська були деморалізовані і розпущені. Київ залишився майже зовсім беззбройним. Однак млода інтелігенція була патріотично налаштована, готова обороняти щойно утворену Українську державу.
Під проводом капітана Агапія Гончаренка 300 молодих добровольців і студенти Київського університету, учні військової школи, гімназисти, хоч і без достатньої військової підготовки, без відповідного зимового одягу, прийняли нерівний бій за підступи до Києва з 4 тисячною більшовицькою дивізією полковника Михайла Муравйова.
Бій розпочався 29 січня біля 2-ої години ранку і тривав до 7-ої години вечора. Тобто 17 годин. Стрімкий наступ більшовицького війська був миттєво зупинений, бій закінчився поразкою молодіжного загону, майже всі учасники якого загинули смертю хоробрих. На місці битви насипали курган. Пізніше, після відновлення Центральної Ради в Києві, останки загиблих були перепоховані у столиці на Аскольдовій могилі.
Герої Крут, які загинули за національний ідеал, є символом самовідданості і військового подвигу, який український народ шануватиме вічно.
