Інформаційна довідка «День державності на західноукраїнських землях»

Косівська центральна районна бібліотека

День державності на західноукраїнських землях
1 листопада – День ЗУНР

Інформаційна довідка

Косів-2020

День Державності на західноукраїнських землях: 1 листопада –День ЗУНР: інформаційна довідка / Косівська ЦРБ ; [ уклад. У. Книш ]. – Косів, 2020. – 8 с.

Інформаційна довідка «День Державності на західноукраїнських землях» приурочена до Дня ЗУНР.
Видання вміщає документальні джерела з фондів Косівської центральної районної бібліотеки.
Документи розміщені в алфавітному порядку за прізвищами авторів та назвами творів чи публікацій.
Видання адресоване учням, студентам, вчителям, працівникам бібліотек, усім, хто цікавиться історією Західноукраїнської Народної Республіки.

Укладач : У. Книш – провідний бібліограф Косівської ЦРБ

Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання – військовий переворот, організований в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців на території Галичини і Волині, що були під владою Австро-Угорської імперії. Головною метою першолистопадового повстання було встановлення влади Української Держави (згодом перейменованої на Західноукраїнську Народну Республіку).

У жовтні 1918 року під ударами національно-визвольної боротьби поневолених народів Австро-Угорська імперія розпалася на кілька незалежних держав. За цих складних обставин рішучі заходи щодо створення власної незалежної держави розпочали й українці.

Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Український генеральний військовий комісаріат, який розпочав підготовку до збройного повстання проти австрійської влади. Головою комісаріату було призначено сотника легіону Українських січових стрільців Дмитра Вітовського.
18 жовтня 1918 року у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, українських членів галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій Галичини і Буковини, духівництва і студентства була утворена Українська національна рада. Вона стала представницьким органом українського народу в Австро-Угорській імперії.

19 жовтня 1918 року Українська національна рада проголосила Українську державу на всій території Галичини, Буковини і Закарпаття. На цьому засіданні було вирішено прийняти конституцію й обрати президента УНР. Ним став Євген Петрушевич.

Увечері 31 жовтня у Львові в Народному домі відбулося останнє перед виступом засідання Національної Ради та Військового Комітету, у якому взяли участь понад 100 чоловік. Засідання вів сотник Вітовський. У короткій промові він охарактеризував міжнародне політичне становище і ситуацію в краї, вказав на завдання, поставлене перед українським військом. Д. Вітовський повідомив, що УНР має в розпорядженні всього 1400 вояків та 60 старшин. Це останнє повідомлення справило на присутніх неоднозначне враження. Значна частина з них засумнівалася, чи вдасться повстання, а деякі навіть пропонували відкласти його на тиждень і за цей час добре підготуватися. Але Вітовський нагадав, що Польська ліквідаційна комісія вже прибуває до Львова, щоб негайно перебрати владу і тому наполягав на збройному захопленні влади: «Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки».

О 4-ій годині ранку 1 листопада 1918 року почалося повстання. Першими почали діяти загони поручика Цьокана. Австрійські, німецькі та угорські підрозділи дотримувалися нейтралітету. Загін поручика Мартинця захопив ратушу. Огоновський зайняв і роззброїв міську поліцію. О 5-ій ранку було відключено міський телефон і міжнародну телеграфну лінію, захоплено радіо. До світанку зайнято всі вокзали. Вже на ранок у місті з’явилися українські патрулі з синьо-жовтими стрічками на шапках. На львівській ратуші було піднято синьо-жовтий прапор. Львів опинився в руках українців. О 7-ій годині ранку 1 листопада 1918 року Дмитро Вітовський рапортував Костю Левицькому про захоплення Львова без жодних людських втрат. Тоді ж Військовий Комітет було перейменовано на Українську Генеральну Команду.

Підрозділи Українських Січових Стрільців зайняли також Станіславів, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин та інші населені пункти.

Листопадовий чин спричинив утворення Української Держави площею 70 тисяч км. Її населення становило 6 млн. – 71% українців, 14 % поляків, 13 % євреїв та 2 % інших національностей.

9 листопада було сформовано уряд – Державний Секретаріат. 13 листопада Українська Держава отримала нову назву – Західноукраїнська Народна Республіка. Збройні сили держави представляла Українська галицька армія (УГА). Місцем перебування уряду був спочатку Львів, а після його окупації польськими військами – Станіславів (нині Івано-Франківськ).

Ці події привели до опору поляків і розгортання з перших днів існування ЗУНР польсько-української війни 1918-1919 років, яку вела Польща з метою захоплення Галичини.

ЛІТЕРАТУРА:

  • Бабій В. Левко Бачинський / В. Бабій. – Івано-Франківськ, 2002. – 86 с.
  • Васюта І. Політична історія Західної України (1918-1939) / І. Васюта. – Львів, 2006. – 335 с.
  • Дубов В. Перші національні уряди України у 1917-1920 роках // В. Дубов // Наука і суспільство. – 2010. – № 11-12. – С. 6-11
  • Західноукраїнська Народна Республіка у 1918-1919 роках // Греченко В. Історія України. Всесвітня історія / В. Греченко. – Харків, 2008. – С. 187-189
  • Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923: історія / ред. О Карпенко. – Івано-Франківськ,2001. – 628 с.
  • Західноукраїнська Народна Республіка // Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода. – Київ, 2005 Т.3 : Е-Й. – С. 298-299
  • Кульчицький С. Володимир Винниченко / С. Кульчицький, В. Солдатенко. – Київ, 2005. – 376 с.
    Листопадове повстання 1918 // Довідник з історії України (А-Я) / за ред. І.Підкови, Р. Шуста. – Київ, 2002. – С. 411
  • Макарчук С. Українська Республіка галичан. Нариси про ЗУНР / С. Макарчук. – Львів, 1997. – 192 с.
  • Мацькевич М. Правоохоронні органи в ЗУНР / М. Мацькевич // Право України. – 2011. – № 7. – С. 224-228
  • Павлишин О. Західноукраїнська Народна Республіка / О. Павлишин, О.Рубльов // Нариси історії Української Революції 1917-1921 років: у 2-х кн. Кн. 2 / редкол. В. Смолій та ін. – Київ, 2012. – С. 137-240
  • Тимоць І. Західно-Українську Народну Республіку здобули за три години / І. Тимоць // Високий Замок. – 2013. – 1-3 листоп. – С. 7
  • Україна в період Громадянської війни та іноземної інтервенції (1918-1920) // Історія України / під ред. В. Губарева. – Донецьк, 2008. – С. 308-329
  • Чорна С. Історія Центральної Ради на тематичній мапі: до 100-річчя УНР / С. Чорна // Голос України. – 2018. – 13 берез. – С. 10
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Архів публікацій