Книга вихідного дня #16

Нещодавно фонди нашої бібліотеки поповнилися новою літературою. Деякі з цих книг я хочу вам запропонувати для читання на вихідних. А саме:

Нагірняк Василь. Орфей Собору Нації / Василь Нагірняк. – 2-ге вид., доп. – Чернівці: Друк Арт, 2021. – 280 с. : іл.

У березні місяці народився Володимир Івасюк – видатний український композитор, поет, співак, Герой України, який за любов до України поплатився своїм життям.

«Крило стає крилом тільки під час лету», – цей афоризм часто повторював В. Івасюк. За віком його політ був дуже короткий. Доля відвела йому земний шлях всього в 30 років. Але він встиг стати легендою.

Талант Володимира помітили, коли хлопцю не було і 10 років. Про нього вже тоді говорили у рідному місті Кіцмані. У 15 – почули Чернівці, в 20 років – говорила вже вся Україна, а ще за рік, у свої 21, були створені пісенні шедеври «Водограй», «Червона рута», «Я піду в далекі гори», які перемогли на всесоюзному та міжнародних фестивалях «Пісня-71» та «Пісня -72» і визнані найкращими піснями року.

І… В. Івасюка за це вбили – жорстоко та підступно. Його вбили ті, хто боявся сили слова, донесеного через його пісню. Дотепер залишається таємницею обставини смерті композитора. Архіви цієї справи кілька десятиліть не відкривалися, були під грифом «таємно».

Тодішня офіційна влада прикрилася формулюванням «загинув за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі». Слідчі органи «зам’яли» справу та оголосили офіційну версію, в яку ніхто не вірить, – самогубство.   У ті фатальні дні зникли всі ноти з його портфеля. За день до свого зникнення Володимир скаржився  на дзвінки з анонімними погрозами на свою адресу.

Тоді, у 1979 році, Володимир Івасюк був народним улюбленцем, його пісні звучали по всіх теле- та радіоканалах. «У житті Володя мав щастя від творчості і від того, що зла нікому не чинив, нікому не заздрив і невтомно працював для своєї доби і рідного народу», – згадував його батько Михайло Івасюк.

Володимир Івасюк — один із творців української естрадної музики. Він автор більше ста пісень, 53 інструментальних творів, п’єс для скрипки й фортепіано, варіацій для камерного оркестру, музики до кількох театральних вистав у Львові та Дрогобичі. Улюбленим жанром Івасюка була балада: балади про дві скрипки, про мальви, отчий дім, юнацька, батьківська, балада про Віктора Хара.

Івасюкові пісні співають і знають. Композитор був дуже прискіпливий і вимогливий до поетичного слова. Він завжди говорив, що пісня має бути оптимістичною, нести людям радість і надію, щось світле і чисте. Саме на піснях Володимира Івасюка розпочалася щаслива творча доля відомих співаків: Софії Ротару, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Лілії Сандулеси, Іво Бобула. Його пісні співали не тільки в Україні, але й поза її межами.

Івасюк був не просто музикантом, а патріотом України, авторитетом для українців, безкомпромісним. Він не спекулював своїм ім’ям, яке тоді було на устах у мільйонів людей. Своєю геніальною творчістю він підносив дух нашого народу, спростовував твердження про його меншовартість.

Володимир Івасюк творив обличчя української культури, яка може зробити честь будь-якій цивілізованій нації.

Слоньовська Ольга. Василь Стефаник: маестро української новели. Монографія: до 150-річчя від дня народження письменника /Ольга Слоньовська. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021. – 280 с.

Науково-популярна книга Ольги Слоньовської «Василь Стефаник: маестро української новели» по-новому відкриває читачам особистість відомого письменника та його твори. Книга базується на документальних фактах, але виклад матеріалу в ній доступний і зрозумілий. Найважливіше, що авторка «ліквідує» всі «білі плями» й ненав’язливо розвінчує насаджені радянською наукою стереотипи творчості й життя митця.

Книга вміщає маловідомі твори письменника. У поданих художніх текстах і цитатах із творів В. Стефаника збережено правопис, у якому вони вперше були видані. Зроблено це для того, щоб читачі мали нагоду переконатися, що Василь Стефаник писав тодішньою літературною мовою, а тільки його персонажі говорили русівською говіркою.

Матеріал підготувала провідна бібліографиня Косівської  центральної                     міської бібліотеки У. Книш.