Оновлена постійнодіюча книжкова виставка-персоналія «Сузір’я славних імен України»
Січень 2023 року багатий поетами-ювілярами. У Косівській центральній міській бібліотеці оновлена постійнодіюча книжкова виставка-персоналія «Сузір’я славних імен України».
Працівники бібліотеки підготували поетичний календар «Народжені у січні», присвячений таким постатям української літератури:
- 2.І. — 100 р. — О. Стрілець,
- 6.І. — 85 р. — В. Стус,
- 6.І. — 125 р. — В. Сосюра,
- 12.І. — 145 р. — В. Пачовський.
Їх всіх об’єднала рідна мати Україна.
Ольга Стрілець (1923-1974) народилася на Харківщині, Василь Стус (1938-1974) — на Вінничині, Володимир Сосюра (1898 — 1965) — на Донеччині, Василь Пачовський ( 1878-1842) — на Львівщині. Всіх їх об’єднала і любов до рідної української мови та українського слова. Доля розпорядилася так, що всі вони стали творцями української поезії — поетами.
Життя Ольги Стрілець пов’язане з м.Івано-Франківськом. Вона любила співати і збирати пісні. Одна її співанка — про козацький рід, про діда і прадіда поетеси, які були козаками. С.Пушик писав: «Ольга Стрілець написала про війну рукою воїна… Перенесла на папір те, що бачила і пережила». Її слова:
«І хай я перша впаду, загину —
Лишити б пісню
Одну-єдину…»
О. Стрілець писала поезії про Карпати, народних майстрів, гуцулів, яких в одноіменному вірші «Гуцули» називає “плем’я нашого народу, що не зломилось у віках”.
Другою постаттю у поетичному календарі є поет-шестидесятник Василь Стус. Член Української Гельсінської групи, посмертно лауреат Державної літературної премії ім. Т. Г. Шевченка (1990), Герой України (2005). Був заарештований, перебував у тюрмах Мордовії та Магадану, але не зламався, не скорився. Василь Стус зберіг у собі Людину ціною власної смерті:
«О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні.
І лазурово простелися,
і душу порятуй мені».
Володимир Сосюра… Ім’я цього поета асоціюється з комуністичними часами, але його творчий шлях був насправді драматичним, справжні його твори заборонялися, підпадали під цензуру (згадаймо хоча б оригінал вірша «Любіть Україну», за який його називали націоналістом) . 1-шого його вірша «Чи вже не пора» було надруковано у бахмутському журналі «Вільна думка» (1917):
«Чи не пора перестати так гризтись,
бо зіронька волі захмарилась вже.
Нам треба єднатись і з ворогом битись,
що з сміхом кайдани нам знову кує».
У 1918р. В.Сосюра стає козаком Армії УНР. Єдиний автобіографічний роман «Третя рота» був опублікований через чверть століття після його смерті. В. Сосюра нам заповідав:
«Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну ,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!»
Поети, поети, поети… Більше століття тому у Львові існувала літературна група «Молода Муза»( від 1907 р. до початку 1-шої світової війни). До її складу входило багато молодих поетів, серед яких відомий Богдан Лепкий, а також Василь Пачовський.
Місце зустрічі — кав’ярня «Монополь», в якій можна було провести весь вечір за філіжанкою кави. Тут були свіжі газети й журнали. Молодь дискутувала, читала вірші. 1-шу поетичну збірку «Розсипані перли» (1901) привітав й І.Я.Франко. Він назвав В.Пачовського «правдивим, талановитим поетом», який «надзвичайно глибоко вслухався в мелодію нашої народної пісні і нашої мови».
У бібліотечному фонді нашої книгозбірні можна знайти багато цікавої інформації про життя видатних особистостей. На вас чекає книга!
Матеріал підготувала завідувач відділом обслуговування Балагурак Ірина.
