Пилип Орлик — автор першої Української Конституції

Косівська центральна міська бібліотека

Пилип Орлик – автор першої Української Конституції:

Інформаційна довідка

Косів – 2023

Пилип Орлик (11.10.1672- 24.05.1742)

Особливе місце серед поборників української національної ідеї посідає гетьман-емігрант Пилип Орлик. Упродовж трьох десятиліть він енергійно й наполегливо працював над проблемою незалежності України.

Орлик був видатним українським державником, якому вдалося піднести українську справу на справді європейський рівень. Завдяки Орлику Україна відновила свої давні зв’язки з Європою.

Народився Пилип Степанович Орлик 11 жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині (Річ Посполита). Походив із знатного чеського роду. Його батько – шляхтич, католик – загинув у польсько-турецькій війні під Хотином, коли синові виповнився лише рік. Мати – з православного роду Малаховських – охрестила немовля за православним обрядом.

Пилип закінчив литовську школу. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Був одним з найздібніших випускників колегії. За це 1698 року молодий шляхтич отримує посаду консисторського писаря Київської митрополії і цього ж літа бере шлюб з донькою полтавського полковника Ганною Герцик.

Високий інтелект та працездатність молодого канцеляриста привернули увагу гетьмана Івана Мазепи. Починається кар’єра Пилипа Орлика у Війську Запорозькому. У 1702 році Мазепа призначає його на урядову посаду генерального писаря. Відтоді, утаємничений у всі секрети політики, Пилип Орлик став найближчим помічником і соратником гетьмана.

У 1707 році на Хреснім розп’ятті вони поклялися на вірність один одному. Орлик був поруч із Мазепою під час повстання, коли той перейшов на бік Карла ХII, а шведські війська увійшли в Лівобережну Україну (1708). Не зрадив він гетьмана й після трагічної поразки під Полтавою : пішов за ним (смертельно хворим) в еміграцію у Бендери (тоді територія Туреччини). З невимовною тугою і болем сприйняв П.Орлик смерть І.Мазепи, що сталася влітку 1709 року.

Навесні наступного 1710 року козацька рада у Бендерах обрала Пилипа Орлика гетьманом України.

Це сталося вже по тому, як спеціальна комісія, яку призначив король Швеції, визнала спадкоємцем майна Мазепи його племінника А.Войнаровського. Всі козаки, які прибули з гетьманом, серед них і Пилип Орлик з родиною, залишилися без засобів існування. Однак це не завадило Орликові створити своєрідний уряд у вигнанні.

Під час обрання гетьмана козацька рада схвалила написану особисто П.Орликом «Конституцію прав і свобод Запорозького Війська». За своїми ідеями, демократичними засадами, змістом вона не мала аналогів у тодішній Європі. Цей витвір української державної політики ХVIII ст. є першою в світі Конституцією (американська з’явилася через 77 років потому). «Конституція» складалася з 16 статей, які передбачали встановлення національного суверенітету, повна незалежність України від Польщі та Москви, визначення кордонів Української держави, які відповідали кордонам України часів Б.Хмельницького.

Було запроваджено своєрідний козацький парламент, в якому мали засідати представники від кожного адміністративно-територіального округу та військового полку. Цей парламент (Старшинська рада) повинен був збиратися на свої засідання тричі на рік (на Різдво, Великдень і Покрову) і вирішувати чимало справ, які колись перебували тільки у віданні гетьмана.

Згідно Конституції Україна трактувалася як гетьмансько-парламентська республіка.
Незаперечним успіхом дипломатії Орлика було укладення в січні 1711 року українсько-татарського союзу, за умови якого хан визнавав Україну незалежною державою і зобов’язувався не укладати жодних договорів з Росією без згоди на те уряду гетьмана. П.Орлик вів переговори з Туреччиною, яка визнала владу гетьмана на Правобережжі й Запоріжжі, з донськими козаками на Кубані, навіть з казанськими татарами та башкирами.

Провадив збройну боротьбу проти Москви на Правобережній Україні у 1711-1714 роках, яка після перших успіхів закінчилася невдало через хибну політику Туреччини й хижацьку поведінку Криму.

22 квітня 1714 року між Туреччиною і Польщею було підписано договір, за яким Правобережна Україна лишалася знову за Польщею і протидіяти цьому вже не було сил.

У червні 1714 року П. Орлик виїхав до Швеції. Розпочався майже тридцятирічний період його політичної і дипломатичної діяльності далеко від Батьківщини. Агенти Петра I організовують справжнє полювання на гетьмана. Тому він змушений переїхати до Німеччини, а родину відсилає до Кракова.

Потім Орлик їде до Франції, якийсь час живе у Польщі, а з 1722 року й до кінця свого життя перебуває на території Туреччини. Тут помирає молодший син П.Орлика, талановитий Яків, на якого батько покладав великі надії. Уже в них семеро дітей (без Якова) – Анастасія, Григорій, Михайло, Варвара, Марта, Марія-Ганна, Катерина.

Під час епідемії холери Орлик втратив і старшого сина Михайла.
П. Орлик опинився у своєрідному засланні , але з політичного обрію не зійшов: приймав іноземних консулів і дипломатів, жваво листувався з європейськими володарями, прагнучи відродити інтерес до «української справи», якій присвятив усе своє життя. Поступово до неї прилучився і його син Григорій, відомий пізніше політичний діяч і дипломат, який продовжив справу батька.

Високою кінцевою метою гетьмана було об’єднання Правобережної, Лівобережної, Слобідської України і Запорозької Січі в єдину сильну державу під гетьманським керівництвом. Досягнути цього, вважав він, можна тільки звільнившись за допомогою іноземних держав від панування Російської імперії. Тому основним напрямком політики Орлика було створення антимосковської коаліції.

Помер Пилип Орлик в Яссах (Молдова) 24 травня 1742 року самотнім, ізольованим від сім’ї і рідної Вітчизни, але залишив по собі пам’ять невтомного борця за її долю.

Література:

1. Геник С. Орлик Пилип / С. Геник // Геник С. 150 великих українців / С. Геник . – Івано-Франківськ, 2001 . – С. 179-180
2. Пилип Орлик // Видатні постаті в історії України IX-XIX ст . – Київ : Вища школа, 2002 . – С. 201-204
3. Пилип Орлик – особистість і доба : каталог кн. вист. до 340-ліття від д. н. / ОУНБ ім. І.Франка;[ уклад. Н.Джус, І.Петрівська] . – Івано-Франківськ, 2012 . – 16 с.
4. Хорунжий Ю. Пилип Орлик і Перша Конституція України / Ю.Хорунжий // Хорунжий Ю. Мужі чину / Ю.Хорунжий . – Київ, 2005 . – С. 5-13
5. Шеремета Р. Орлик Пилип Степанович / Р.Шеремета // Довідник з історії України (А-Я) / за заг. ред. : І.Підкови, Р.Шуста . – Київ : Генеза, 2002 . – С. 539
6. Андріяшик О. “Нехай залишиться на вікопомну славу …“ / О. Андріяшик // Літературна Україна . – 2011 . – № 4 . – С. 12
7. Апанович О. На чужині, але з Україною : [міжнар. політ. діяльність П.Орлика ] / О. Апанович // Політика і час . – 1998 . – №3 . – С. 68-80
8. Бакуменко О. Символ української незалежності / О. Бакуменко // Культура і життя. – 2012. – 28 груд. – С. 11
9. Головатий М. Станиславів на життєвих шляхах родини гетьмана Орлика / М.Головатий // Галичина . – 2012 . – 18 жовт . – С. 10
10. Дорош Є. Литовець, який не зрадив Україну / Є. Дорош // Пенсійний кур’єр. – 2017. – 13 жовт. – С. 11
11. Дроздовський Д. Пилип Орлик : феномен доби на тлі Києво-Могилянської академії / Д.Дроздовський // Дзеркало тижня . – 2010 . – 23 жовт . – С. 15
12. Лавренюк С. Знайдено україномовну копію Конституції Пилипа Орлика / С.Лавренюк // Голос України . – 2009 . – 27 черв . – С. 5
13. Лук’янчук Г. Перша Конституція – українська: [5 квіт. 1710 р.] /Лук’янчук // Слово Просвіти. – 2019. – 11- 17 квіт. – С. 4
14. Масловська О. Конституція Пилипа Орлика / О. Масловська // Рідна земля . – 2008 . – 27 черв . – С. 12
15. Помаз В. Український Дон Кіхот: [Пилип Орлик ] / В. Помаз // Слово Просвіти. – 2018. – 21-27 черв. – С. 3
16. Скаврон Б. Особиста трагедія гетьмана Орлика / Б.Скаврон // Експрес . – 2002 . – №156 (жовт.) . – С. 17
17. Трофимчук О. Літературна спадщина гетьмана Пилипа Орлика / О.Трофимчук // Дзвін . – 2007 . – №8 . – С. 103-132
18. Цвенгрош Г. За допомогою Господа, в інтересах Батьківщини / Г. Цвенгрош //Дзвін . – 2005 . – №11 . – С. 97-98
19. Чайка О. Найцікавіші знахідки лежать на видноті…/ О.Чайка // Літітературна Україна. – 2010. – №31. – С. 3
20. Чуприна В. Пилип Орлик і перша конституція України / В. Чуприна // Дзвін . – 1996 . – №9 . – С. 100-104
21. Шеремет О. В Галичину в думках він линув… : [П.Орлик] // О.Шеремет // Перевал . – 1999 . – №4 . – С. 135-137
22. Шпак В. Пилип Орлик – український Вашинг тон / В.Шпак // Урядовий кур’єр . – 2017 . – 14 жовт . – С. 9
23. Ярова Г. Щодо родового герба гетьмана Пилипа Орлика / Г. Ярова // Музеї України . – 2007 . – №2 . – С. 20

Матеріал підготувала провідна бібліографиня Косівської центральної міської бібліотеки У. Книш.