Йосип Приймак — незрівнянний майстер див рукотворних

29 жовтня відбулося чергове засідання Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка, присвячене багатогранній особистості, талановитому майстру виготовлення дерев’яних ємностей за давньою традицією та збереження цієї справи на Гуцульщині Йосипу Приймаку.

Йосип Дмитрович Приймак – це один з кращих майстрів-бондарів Прикарпаття, багаторічний викладач Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, завідувач відділу художньої обробки дерева, автор навчальних посібників, талановитий різьбяр, творець оригінальних скульптур і малих архітектурних форм.

Гуцульщина завжди мала свою родзинку – народне мистецтво. Але з кожним роком відбувається непомітний для більшості наших краян занепад в усіх сферах, особливо в художній обробці дерева. Тому Йосип Дмитрович і вирішив продовжувати та популяризувати цей вид мистецтва.

Йосип Приймак понад 40 років займається бондарством. Він виготовляє дерев’яні ємності такими ж інструментами, з якими працювали його предки декілька століть тому. “Перевага бондарства у тому, що воно не потребує ні електроструму, ні газу — нічого. Це можна робити навіть у лісі”, — каже майстер. Цим ремеслом займаються у різних регіонах України, однак гуцульська бондарка цінна тим, що зберегла свою первісну технологію. В грудні 2022 року гуцульську бондарку внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

За вагомий внесок у відродження гуцульського бондарства, осучаснення і розвиток традиції художнього випалювання по дереву, серію книг про народних митців Карпат Йосип Приймак став лауреатом 2025 року Міжнародної літературно-мистецької, екологічної премії «Карпатська корона» у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво».

Вітала майстра з цією нагородою від членів Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка Аделя Григорук, заслужена працівниця освіти, письменниця, член НСПУ та НСЖУ , яка вела засідання Клубу. До привітань долучилися: заступник голови Косівської районної військової адміністрації Богдан Палагнюк, заступник міського голови з гуманітарних питань Володимир Петричук, начальник відділу культури та туризму Роман Печижак, заслужений працівник освіти, колишній ректор Косівського ДІДМ Катерина Сусак, голова районної спілки письменників Василь Шкурган, члени Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка Роман Кабин, Михайло Сорич, Світлана Крицкалюк.

Уляна Книш, провідний бібліограф Косівської ЦМБ, зробила огляд методичних посібників та літератури, автором і упорядником, якої є Йосип Приймак і періодичних видань про нього та його творчість.

Йосип Дмитрович написав вірша про свою маленьку Батьківщину, своє село Городниця. А Любов Чупринчук та Лариса Чупринчук, викладачі Кутської школи мистецтв, зробили чудовий подарунок — створили мелодію на слова автора і зі своїми ученицями виконали пісню, яка нікого не залишила байдужим у залі.

На Покутті село, немов сад розцвіло, що не раз мені сниться
Серцю миле покутське село, бо село це моя Городниця.
Хай роки пролітають, мов птиці, сивина посріблила чоло
Манить в гості мене Городниця, це найкраще у світі село.
Ой давно я покинув село… Залишаю дороги, залишаю пороги,
Поспішаю з доріг..
Уже бачу я стежку знайому, бачу саме я отчий поріг.
Із поклоном до рідної хати, щоб з криниці напитись води,
Не стрічають ні батько, ні мати,
Вже давно за світи відійшли…
Пригадались пісні чарівні вечорові,
Край села ясени, водять спогади хвилі дністрові
І гойдають старенькі човни.
Хай роки пролітають, мов птиці, сивина посріблила чоло.
Манить в гості мене Городниця, це найкраще у світі село.
Хоч давно я покинув село…
З сумом рідне село, я його покидаю
Та повернуся знов, хоч ніхто вже мене не чекає,
Але кличе синівська любов…
По один бік гора Соколова, а по другій Черлена стоїть
Поміж них наш Дністер гоноровий наче свідок минулих століть.
Живе в серці любов незрадлива, зігріває родинне тепло.
Городнице моя, будь щаслива, ти ж колиска дитинства мого.