Серветка вишита до Дня вишиванки
Народне прислів’я каже : «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишиванки». Тому що вишита сорочка, рушник давно вже стали українськими народними символами-оберегами.
Напевне, не має в Україні оселі, де б не було вишитої серветки чи рушника, сорочки чи скатертини. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління та свято зберігаються.
Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем.
Вишивка – один із давніх і найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Із часом на різних українських територіях вишивки зазнавали чимало змін у мотивах і барвах, однак при цьому не втратили оригінального суто українського стилю. Тому їх не важко розпізнати серед вишивок інших народів – слов’янських і неслов’янських.
Кожному регіону України притаманна своя вишивка, своя символіка, свої кольори. До п’ятірки кольорів, якими зазвичай вишивали в Україні, належать чорний, червоний, синій та жовтий кольори.
Черговий майстер-клас, що проходив у нашій бібліотечній світлиці був присвячений Дню вишиванки , який ми відзначаємо у третій четвер травня.
Цікавою була інформація від У. Книш про відомих письменників та майстрів Гуцульщини, різні види народного мистецтва, в якому відображається побут та традиції гуцулів. Вона розповіла про історію виникнення Дня вишиванки та ознайомила з літературою присвячену даній темі.
О. Пасічняк розповіла про історію творення вишивки нашого регіону від старовини до сучасності.
Дівчата виявили бажання навчитися вишивки хрестиком. Схема візерунку була проста для початківців. Вони опановували найпростіші ази техніки вишивання. В цьому їм допомагали бібліотечні працівники О. Пасічняк та У. Книш. За допомогою голки та нитки творили квітковий орнамент. Діти залюбки вишивали та були зачаровані разом з батьками кінцевим результатом отриманої серветки.
Всіх хто любить і бажає навчитися проводити час цікаво та не байдужий до прекрасного в житті та мистецтві бібліотека запрошує на майстер-класи.
А в України є Віра, Надія і Любов. Любов з них більша, вона Мати молитов. Віра йде поруч, каже: «Сміло йди вперед!». І кладе турботливо на плечі теплий плед. Надія до останнього жива, до скону. І одягає тіло в вишиванку з льону. Всі три дари дані нам Богом як підмога. І Україна з ними йде до перемоги.
Миру, добра та перемоги всім нам!
Матеріал підготували бібліотечні працівники У. Книш, О. Пасічняк.
