Гетьман Іван Мазепа

Пам’ятка читачеві «За волю, за державність»

(до 370-річчя від дня народження І.Мазепи, українського гетьмана)

Гетьман Іван Мазепа – видатний політичний і культурний діяч, який прагнув вирвати Україну з-під царського гніту, визначна постать козацької доби, символ боротьби проти закабалення України.

Народився Іван Мазепа 370 років тому – 20 березня 1639 року. Майбутній гетьман походив із шляхетного роду. Батько Івана Мазепи, Степан, був отаманом у війську Богдана Хмельницького. Мати, Марина, походила з великої української родини Мокевських, пізніше стала ігуменею Києво-Печерського-Вознесенського монастиря під іменем Марії Магдалини. В сім’ї було двоє дітей: донька Олеся й син Іван.

Іван учився в Києво-Могилянській колегії, також в Єзуїтському колегіумі в Полоцьку. Згодом юнак за допомогою українських магнатів дістався двору польського короля Яна Казимира у Варшаві, де став покойовим. Король відправив його за кордон для вдосконалення знань. У 1656 – 1659 рр. Іван Мазепа навчався у Німеччині, Франції, Італії, Нідерландах. Перебуваючи за кордоном, юнак мав можливість вивчати мови, пізнати культуру і політичне життя європейського Заходу, набути світських манер, був знаний у дипломатичних колах цих країн і тим вирізнявся з-поміж інших козаків. Король посилав його в дипломатичних справах до українських гетьманів: Петра Дорошенка, Юрія Хмельницького, Павла Тетері. Виїжджав І.Мазепа також до різних європейських держав: Франції, Італії, Німеччини.

У 1663р. І.Мазепа входить у політичне життя України як ротмістр гетьмана Дорошенка, а потім його радник. Мазепа, який отримав найвищі державні нагороди Росії, був рівним серед вельмож та товаришував з ними. У 1682 році І.Мазепу призначили генеральним осавулом. Авторитет Мазепи на Україні і в Москві був таким високим, що в 1687 році його було обрано гетьманом.

І.Мазепа прагнув об’єднання українських земель Гетьманщини, Правобережжя, Запорожжя і, по змозі, Слобожанщини та Ханської України в складі єдиної Української держави. Бажав він і встановлення влади європейського типу зі збереженням козацького устрою.

За час правління Мазепи Гетьманщина мала адміністрацію, законодавство, судівництво, скарб, власну армію. Їй належали Чернігівщина, Полтавщина та м. Київ. У 1704 році відбулося об’єднання Гетьманщини з Правобережною Україною. У тодішній Європі Гетьманщину вважали окремою державою.

Гетьманування І.Мазепи увійшло в історію як період інтенсивного будівництва в Україні. Центром будівництва стала Києво-Могилянська, за часів Мазепи – Могилянсько-Мазепинська Академія, яка була не лише вищою школою богословія, а являла собою справжній модерний університет.

Доба Івана Мазепи характеризувалася надзвичайним піднесенням у всіх галузях мистецтва: архітектурі, різьбярстві, малярстві, графіці, прикладному мистецтві. Кілька століть прикрашали та й нині прикрашають українські міста церкви і собори, збудовані стараннями і коштами гетьмана Мазепи. За участю гетьмана поновлено церкву Св. Софії, Києво-Печерську лавру, збудовано грандіозну церкву Св. Миколи з унікальним семиповерховим іконостасом, який визнаний шедевром українського бароко.

Мазепа відомий як великий книголюб і меценат тогочасних видань. Його коштом був надрукований арабський переклад Євангелія. Ця дорогоцінна книга викладена діамантами. Гетьман мав у Батурині власну бібліотеку. Книжками обдаровував бібліотеку Київської Академії, також численні церкви. А ще І.Мазепа дуже захоплювався поезією і сам писав чудові вірші.

Він завжди схилявся перед жіноцтвом. Листи Мазепи до Мотрі Кочубеївни показують, що старий гетьман ні в чому не поступався молодим. Майже 70-літній чоловік зачарував 16-літню дівчину, котра заради нього залишила рідну домівку.

У соціальній політиці Мазепа спирався на козацьку старшину. Він бажав створити заможну, освічену аристократію, яка б допомагала у побудові держави. Гетьман намагався зреформувати систему податків, щоб не обтяжувати народ, відновити українську флотилію на Чорному морі. Проте ці заходи не могли стримати розвитку соціальних протиріч.

Під час Великої Північної війни, яка тривала 21 рік, у Російській державі створювався інший державний режим. Московський цар Петро І будував його послідовно й цілеспрямовано. Мазепа зрозумів, що в майбутньому як гетьман він уже буде непотрібним. Першим сигналом про це став натяк про необхідність реорганізувати українське військо за російським зразком. А в 1707р. на нараді у Жовкві на Галичині було сказано, що козацьке військо має підпорядкуватись російським урядовцям, а не гетьману. Мазепа відчув небезпеку знищення будь-яких ознак козацької держави, яку розбудовував багато років. Шукаючи вихід з тяжкого становища, гетьман вирішив перейти до найзапеклішого ворога російського царя – шведів.

І.Мазепа став другим гетьманом, який збройно виступив проти Росії. Першим був Іван Виговський.

Петро І видав універсал, в якому оголосив Мазепу зрадником, а гетьманську столицю Батурин наказав штурмувати. Місто зруйнували і спалили. Захоплені у полон українці зазнали страшних мук.

27 червня 1709 року Росія перемогла в Полтавській битві. Це був кінець автономії і життю України. Відтоді українські ниви розглядалися як житниці Росії, багатства України як власність російського народу, мова українська оголошувалась «мужицькою». Іван Мазепа зі шведським королем змушені були тікати до Турції. 22 серпня 1709 року гетьман помер неподалік Бендер.

Поразка Мазепи, на думку істориків, полягала в тому, що він більше покладався на дипломатію, ніж на армію та на силу мас.

І.Мазепа, над ім’ям якого так знущалися деякі історики, якого православні священники проклинали в усіх церквах, залишився в історії як велична особа, чиї життя і діяння сьогодні, нарешті, постали у реальному, правдивому світлі.

Матеріал підготувала У. Книш – провідний бібліограф ЦБ м. Косова
Комп’ютерний набір О. Радиш

ЛІТЕРАТУРА

• Єнсен А. Мазепа [Текст] : історичні картини / А.Єнсен. – К. : Укр. письменник, 1992. – 205с.
• Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба [Текст] / Б.Крупницький. – К.: Україна, 2001. – 240с.
• Мазепа, гетьман український у поетичних образах корифеїв української літератури від Шевченка до Сосюри [Текст] : ювілейн. зб. / ред.. У.Скальська. – Дрогобич: Відродження, 2007. – 308с.
• Мицик Ю. Іван Мазепа [Текст] / Ю.Мицик. – К., 2007. – 72с. – (Великі українці).
• Павленко С. Іван Мазепа [Текст] / С.Павленко. – К., 2003. – 416с. – (Особистість і доба).
• Реєнт О. Іван Степанович Мазепа / О.Реєнт // Реєнт О. Усі гетьмани України / О.Реєнт, І.Коляда. – Харків : Фоліо, 2007. – С.266-296.
• Субтельний О. Мазепинці [Текст] / О.Субтельний. – К. : Либідь, 1994. – 240с.
• Чухліб Т. Шлях до Полтави [Текст] : Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Т.Чухліб. – К. : Наш час, 2008. – 263с. – (Невідома Україна).

********

• Снігур О. Мазепа і Мазепинці / О.Снігур // Україна молода . – 2009. – 21 берез. – С.8.
• Дорош Є. Агонія гетьмана Мазепи / Є.Дорош // Пенс. кур’єр. – 2009. – 20 берез. – С.14.
• Антоненко П. Порив до волі : до 370 р. з д. н. гетьмана України / П.Антоненко // Слово Просвіти. – 2009. – 19-25 берез. – С.11.
• Музиченко Я. Народження Мазепи / Я.Музиченко // Україна молода. – 2009. – 20 берез. – С.7.
• Волосков В. Обережно : «гаврики» : [до д. н. І.Мазепи] / В.Волосков // Молодь України. – 2008. – 3-7 квіт. – С.22.
• Остерська М. День народження Мазепи / М.Остерська // Україна молода. – 2008. – 21 берез. – С.17.
• Кривенко Г. Мазепи вибір : [до 300 р. повст. за незалеж. України під пров. І.Мазепи] / Г.Кривенко // Молодь України. – 2008. – 7-11 лют. – С.1, 14.
• Змієвський С. Іван Мазепа / С.Змієвський // Культура і життя. – 2008. – 16 січ. – С.3.
• Антипович Г. Згадаймо праведників, які змусили світ шанувати Україну : [І.Мазепа] / Г.Антипович // Молодь України. – 2007. – 4-8 жовт. – С.8.
• Ониськів М. Державотворець / М.Ониськів // Літ. Україна. – 2007. – 20 верес. – С.1.
• Дегтярова Т. Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи / Т. Дегтярова // Шк. б-ка. – 2007. – № 6. – С.14-15.
• Скарби гетьмана Мазепи // Політика і час. – 2007. – № 3. – С.57-59.
• Лавренюк В. Образ гетьмана І.Мазепи – історичний і літературний / В.Лавренюк // Дивослово. – 2006. – № 12. – С.48-51.