В бібліотечній світлиці Косівської ЦБС відбулося чергове засідання клубу «Інтелігенції» ім. І. А. Пелипейка

29 лютого в бібліотечній світлиці Косівської ЦБС відбулося чергове засідання клубу «Інтелігенції» ім. І.А. Пелипейка.

На порядку денному розглядались питання:

21 лютого Міжнародний день рідної мови;
125 років від дня народження Леся Курбаса — режисера, актора, теоретика театру, драматурга і публіциста, засновника театру «Березіль»;
різне.

На засіданні були присутні: перший заступник по гуманітарних питаннях Косівської РДА Совіздранюк В.Я., начальник відділу освіти Косівської РДА Козьменчук В.Я., та постійні громадські активісти міста Косова.

Працівники бібліотеки організували викладки літератури:

Перлини душі народної (до Міжнародного дня рідної мови);
125 років від дня народження Леся Курбаса.

Засідання розпочав учитель української мови і літератури Косівської гімназії Тадей Олексійович Яницький. Він декламував вірш С. Воробкевича «Рідна мова»

…Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько.
Тілько камінь має…,

а також читав багато поезії Т.Г. Шевченка й інших українських поетів про рідне слово.

Зачитав звернення С. Волковецького, народного депутата України першого-другого скликання, голови обласного об’єднання «Просвіта» ім. Т. Шевченка, співголови ОО Народного комітету захисту України, депутата Івано-Франківської обласної ради до Міжнародного дня рідної мови. Тадей Олексійович виклав унікальні речі про історію і вшанування рідної мови.

Мова з народом народжується і разом із ним, лише разом із ним може канути в лету…

Продовжила про найдорожчий скарб — рідну мову Григорук А.Г. — старший науковий співробітник науково-дослідницької лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка і Гуцульщинознавство» НАПН України, член Національної спілки журналістів України,заслужений працівник Освіти.

Ще свого часу український пророк Тарас Шевченко наголошував, що поки жива мова в устах народу, доти живий і народ, що нема насильства більш нестерпного, як те, що прагне відняти у народу його мову, історію, традиції, звичаї.

Українська мова у своїй більш ніж тисячолітній історії пережила і князів, і царів та їхні повеління, і резолюції та революції, і світові війни, і лише з отриманням незалежності України змогла стати державною.

Аделя Григорук з криком в душі закликала впевнено відстоювати державну мову і примножувати скарбницю української літературної мови.

Дискусію продовжив начальник відділу освіти в Косвіському районі Козьменчук Володимир Ярославович. Він теж розповів про ситуацію, яка складається в освіті. Що є вказівка скоротити уроки української мови і історії, а добавити уроки інформатики і фізкультури. Це звичайно не дуже добре, бо в першу чергу, нам потрібно висококваліфікованих, грамотно-граматичних спеціалістів.

Своє занепокоєння про стан українського слова висловив перший заступник по гуманітарних питаннях Косівської РДА Совіздранюк В.Я.

Галина Олексіївна Кікоть — бібліотекар відділу обслуговування перейшла до другого питання святкування125 річниці від дня народження Л. Курбаса. Вона розповіла про життєвий і творчий шлях видатного митця-новатора, про його заслуги на українській театра-лізованій сцені.

Л. Курбас присвятив театрові всі свої сили і помисли, жив театром, творив театр, розчинив себе в театрі, але й залишився в ньому навічно, як промовистий символ. Його життя — це метушня репетицій, занять, дискусій… Артистичну діяльність розпочав у Гуцульському театрі Гната Хоткевича. Репресований, засланий на Північ за демократичні погляди, що сформувалися під впливом творчості І. Франка, Лесі Українки та ін. корифеїв українського слова.

Доповнення зробила А. Грогорук про всесвітньовідомий внесок Л. Курбаса в театрі.

По третьому питанні різне: взяла слово і зачитала листа-звернення до українського народу голова «Союзу українок» Г.С. Богдан з проханням до українського громадянства допомогти коштами на пам’ятник скульптору Михайлові Гаврилку в Болехові.

Михайло Гаврилко — скульптор, художник, поет. Одночасно це один з організаторів війська — Українських січових стрільців, Сірої дивізії Армії УНР та повстансько-партизанських загонів на Полтавщині. Він учасник боїв на Маківці.

Всі бажаючі можуть допомогти втілити шляхетну ідею, переказавши кошти на рахунок: