Мистецька палітра Косівщини: Кераміка. Гончарство

Косівська центральна районна бібліотека
сектор краєзнавства

Пам’ятка користувачу

Косів, 2013

Гончарний круг… Ще далекі наші предки знали його. Із минулих віків доходить до нас кераміка – свідчення неабиякої майстерності людини, її творчості. Назва «кераміка» походить від грецького слова «керамос», тобто глина. До кераміки належить  широке коло виробів з різноманітної глини.

Дивовижні вази, амфори, звичайні миски та горщики – які вони подібні до теперішнього посуду! І колишній, і сьогоднішній  зроблені з найпростішого матеріалу – глини – все тими ж руками гончаря.

Гончарство – одне з найскладніших, до того ж дуже примхливих ремесел. Успіх тут значною мірою залежить від знання секретів випалювання. Адже вогонь може й зіпсувати, звести нанівець прекрасну роботу гончаря.

Гончарство на території  нашого краю виникло давно. Відомими осередками гуцульської кераміки було місто Косів, селище Кути і село Пістинь.

Найбільш поширеним на Гуцульщині було виробництво вжиткового посуду – мисок, тарілок, збанків, калачів, свічників, а також кахлів для облицювання печей. Орнамент гуцульської кераміки в основному складається з рослинних і анімалістичних мотивів.

Гончарними промислами здавна славилось місто Косів. У ХІХ столітті тут жили і працювали відомі гончарі: Петро Баранюк (1816-1880), Олекса Бахметюк (1820-1882), які в своїй творчості широко  використовували традиції місцевого народного мистецтва. В ХІХ ст. важливим осередком розвитку гончарства на Гуцульщині стає село Пістинь. Відомим майстром цього села на той час був Дмитро Зінтюк. Його розписи позначені легкістю рисунка та декоративністю композиції. Визначним майстром  художньої кераміки дорадянського періоду вважається Петро Кошак (1864-1941), який відкрив свою власну майстерню. Він не лише розвинув, але й поєднав у своїй творчості найкращі традиції Пістиня і Косова. Видатною постаттю в гуцульській кераміці була Павлина Цвілик з Косова (1891-1964). У її виробах наче ожили з новою силою, набули свіжості кольору традиції попередників. Майстриня наповнила мистецтво гончаря поезією власних натхненних шукань, горінням творчості.

Традиційна косівська кераміка середини і другої половини ХХ століття прославилася творами таких майстрів, як: А. Рощибюк (1903-1981), М.Рощибюк (1903-1972) та його учня – М. Кікотя (1931-1994), М.Волощук та ін. Поруч з майстрами старшого покоління  творчо працюють В. Аронець, В. та О. Швець, І. та М. Рйопка,   В. Джуранюк, Е. Зарицька, В. Стрипко, О. Бейсюк.

Косів – центр культури і мистецтва, відомий осередок сучасної  кераміки на Гуцульщині. Тут розташовані музеї: музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, музей Косівського ДІПДМ  ЛНАМ та окремі приватні збірки (М. Струтинського, М. Корнелюка), експозиції яких широко відображають історію розвитку гончарства краю від найдавніших часів до сьогодення, висвітлюють творчість уславлених майстрів ХІХ-ХХ століття.

Провідну роль у фаховій підготовці та вихованні національних кадрів – митців  відіграє  навчальний заклад, який плідно працює з 1882 року в місті Косові. На сьогоднішній день Косівський  ДІПДМ ЛНАМ та Косівський коледж ПДМ ім. В. Касіяна – це потужний центр навчальної і науково-дослідницької мистецької діяльності, при якому  працює музей  мистецького спрямування. Музейна збірка, яка сьогодні нараховує біля чотирьох тисяч експонатів, є не лише академічним підрозділом навчальних закладів, але й  популяризатором гуцульського мистецтва для широкої аудиторії громадськості міста, району, області, України і численних зарубіжних гостей.

На сьогоднішній день на Косівщині творчо працюють 73 члени НСХУ України. Серед них, у галузі художньої кераміки заслужені майстри народної творчості України – В. Джуранюк, Н. Вербівська, лауреати Державної премії ім. К. Білокур – О. Бейсюк, У. Шкром’юк, мистецтвознавець – О. Слободян.

Творчі майстерні заслужених майстрів народної творчості України, які вже давно стали відомими за межами України гостинно запрошують гостей нашого краю відвідати їх робітні:

• майстерня  Валентини Джуранюк,
• майстерня подружжя Р. і Л. Якібчуків,
• майстерня подружжя М. і Г. Трушиків,
• майстерня Юрія Стрипка,
• майстерня Василя Стрипка,
• майстерня Петра Данчука,
• майстерня подружжя М. та М. Скорецьких,
• майстерня Надії Вербівської,
• майстерня Григорія Колоса,
• майстерня Ірини Заячук-Серьогіної.

Своєю щоденною творчою працею вони роблять чималий внесок у збагачення національної скарбниці, у подальший розвиток  українського декоративно-прикладного мистецтва.

У 2012 році косівська кераміка була номінована до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Ареал – м. Косів; носій – КІДПМ ЛНАМ.

Література:

1. Гринюк М. Каталог творчих робіт: кераміка [Альбом] / М. Гринюк .- Косів, 2009
2. Качкан В. Барви веселки: Оповіді про народних майстрів / В. Качкан .- К.: Молодь, 1981 .- 168 с.
3. Лащук Ю. Кераміка. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / Ю. Лащук .- К.: Наук. думка, 1987 .- С. 405-410
4. Кудрицький В. Мистецтво України: біограф. довід. / А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський .- К.: Укр. енциклопедія, 1997 .- 700 с.
5. Народне мистецтво. Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження .- К.: Наук. думка, 1987 .- С. 363-451
6. Слободян О. Гончарні осередки та майстри Гуцульщини і покуття ХІХ-ХХ ст. // Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Т. VІ .- Л., 2001 .- С. 417-435
7. Соломченко О. Народні таланти Прикарпаття / О. Соломченко .- К.: Мистецтво, 1989
8. Соломченко О. Сучасні художні промисли Прикарпаття / О. Соломченко .- К.: Знання, 1979 .- 31 с.
9. Хохлова Е. Производство художественной керамики / Е. Хохлова .- М.: Лёгкая индустрия, 1978 .- 96 с.
10. Янко Т. Гуцульські Кахлі // Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Т. VІ .- Л.: Логос, 2001 .- С. 436-456
11. Яновський М. Срібна пряжка: [розповіді про народних митців] / М. Яновський .- Ужгород: Карпати, 1980 .- 216 с.

 

***

1. Ткачук О. Косівська кераміка – у переліку культурної спадщини України [традиц. ремесло Карпат. регіону ХVI-ХХ ст. (ареал – м. Косів; носій КІДПМ ЛНАМ)] // О. Ткачук .- Захід .- 2013 .- 10 січ .- С.2
2. Молинь В. Маємо потужний творчий потенціал: [про Косівську регіонал. організ. НСХ України] / В. Молинь // Гуцул. край .- 2012 .- 19 жовтн.
3. Пасимок Т. Три дівчини «підірвали» Косів: [виставка робіт студенток 5 курсу КІПДМ ЛНАМ] / Т. Пасимок // Косів. передзвін .- 2012 .- 26 трав.
4. Ілюк І. Доробок родини Гривінських / І. Ілюк // Гуцули і Гуцульщина .- 2012 .- №2 (6) .- С. 30
5. Баран Р. Неперевершені кахлі Бахматюка: [190р. класика гуцул. кераміки О. Бахматюка(1820-1882)] / Р. Баран] // Галичина .- 2010 .- 11 груд .- С. 6
6. Мисюк І. Не змовкає гончарний круг: [заслуж. майстер народ. тв..-ті, керамік Василь Стрипко] / І. Мисюк // Гуцул. край .- 2010 .- 26 листоп .- С. 7
7. Гринюк М. Спадкоємиця славетної династії: [керамік Ірина Цвілик-Серьогіна] / М. Гринюк // Гуцул. край .- 2010 .- 15 жовт .- С. 4