Відкриття виставки «Сакральна Косівщина»
16 квітня 2014 року у світлиці Косівської центральної районної бібліотеки відбулося відкриття виставки «Сакральна Косівщина», яка була приурочена Світлому Воскресінню Христовому.
На цьому дійстві були присутні: голова м. Косова Микола Фокшей, головний спеціаліст відділу економіки РДА Роман Матейчук, науковий працівник Косівського музею Гуцульщини та побуту Юрій Джуранюк, мистецтвознавець, викладач Косівського ІПДМ ЛНАМ Марія Іванчук, завідувачка методичним центром Косівщини Лариса Берізка, доцент КІПДМ ЛНАМ, член НСХУ Йосип Приймак, викладач КІПДМ ЛНАМ, член НСХУ Мирослав Радиш, голова клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка Зіновій Библюк, голова районної організації Союзу українок Ганна Богдан.
Відкрив це святкове дійство директор Косівської ЦБС Ярослав Семанишин.
Мета цієї виставки – привернути увагу до збереження народного сакрального мистецтва. Домашня ікона – це не екзотика, а необхідний атрибут богослужіння, домашнього святого куточка, в якому мільйони наших віруючих парафіян щоранку і щовечора підносять молитви до Бога. В своїй ментальності українці досить прив’язані до своїх домівок, для них дуже важливі такі моральні засади як сім’я, родина. Тому домашня ікона – це своєрідний охоронець: вона «бачить», «чує», «карає», «благословляє».
Отець Юрій Корпанюк подарував бібліотеці м. Косова старовинну ікону та освятив виставку сакрального мистецтва. Він підкреслив: « Ікона – це образ, якому поклоняємося, вона є заступником у наших потребах. Господь є близько і дасть нам сили. Нехай молитва і прослава Бога буде на першому місці кожної людини, а все інше нам додасться».
На виставці представлені роботи в різних мистецьких жанрах. Серед них домінує старовинна ікона. «Сакральна Косівщина» презентує теж і вишиті образи, які чудово перегукуються з гуцульською вишивкою. Кожен експонат виставки є унікальним та цікавим для відвідувачів. Усі ікони колоритні, святкові, збагачені унікальним орнаментом. Адже кожна майстриня вклала у роботу частинку своєї душі, майстерність і тепло рук, власне бачення образу та любов до української культури.
Науковий працівник Косівського музею Гуцульщини та побуту Юрій Джуранюк розповів про етапи створення гуцульської ікони. Він презентував старовинну різьблену ікону, що є витвором рук уславлених майстрів Корпанюків (пращурів отця Юрія), яка віддзеркалює душу гуцулів та передає велику віру у Господа. Ікони, образи пошановують не лише в церквах, а й вивчають у наукових установах, музеях. Кожен гуцул, який мав у серці Бога, сам старався зробити собі ікону, образ. Атрибути дерев’яної християнської ікони: хрест, зірочки, ромби.
«Дивлячись на ці роботи можна сказати, що їх створив воістину великий народ, якого ніхто не поборить. Ікони треба творити з душею. Створюючи ікону чи образ люди молилися, щоб випросити мир, спокій, Божу благодать у сім’ї, державі. Ікону дозволялося творити лише глибоко віруючим людям, охрещеним, вінчаним та які відвідували що-недільне богослужіння», – сказав доцент КІПДМ ЛНАМ, член НСХУ Йосип Приймак.
На виставці були присутні студенти КІПДМ ЛНАМ зі своїм викладачем – мистецтвознавцем Марією Іванчук, яка подякувала організаторам виставки за чудову експозицію. Вона підкреслила, що зібрані старовинні ікони є безцінним мистецтвом, які продовжують дивувати професійних дослідників та пересічних відвідувачів.
«Доторкнувшись на мить до цього сакрального мистецтва, хочеться підкреслити, що воно і є одним із найбільших наших скарбів, адже увібрало в себе всю предковічну культуру, яку вдалося попри все, донести і передати нащадкам. Вона – дуже давня, має свою красу і відрізняє нас від інших», – такими словами Мирослав Радиш звернувся до присутніх на виставці і представив свої роботи, зокрема хрести та декоративні тарелі сакральної тематики.
«Наші предки берегли ікону сторіччями, незважаючи на поневолення і наступ чужих культур, а головне – передавали наступним поколінням. Адже кожна представлена річ – це своєрідний витвір мистецтва та доказ того, що зберігається пам’ять про наших пращурів. Ми багаті своєю духовністю і тому непереможні. Ми просимо в Бога і Бог нам дає», – сказала в своєму виступі завідувачка методичним центром Косівщини Лариса Берізка.
Унікальність виставки полягає в тому, що тут роботи сакральної тематики поєднані з великодньою писанкою. На виставці зібрані писанки з усього району.
Перед присутніми виступила завідувачка бібліотекою-філіалом с. Космач №1 Ганна Рибчук. Вона розповіла присутнім, що писанка – це символ народження нового життя, пробудження усього живого. В християнському Великодньому обряді писанка використовується як свідчення Христового Воскресіння. Як каже народна легенда, доти буде стояти світ, поки люди писатимуть писанки. Писанки пишуться у Великодній піст. Орнамент писанки має свою семантику (мову символів та кольорів), кожен з яких має певне значення. Жовтогаряча гамма кольорів переважає в Космачі.
Писання писанок – цілий ритуал. До нього слід приступати з чистим серцем і добрим настроєм. Перед тим як почати писати писанку, людина повинна обов’язково піти до сповіді, щоб був спокій у душі, помолитися, вимити руки. Писанка пишеться коло печі, у теплі.
Писанка – це оберіг для дому на цілий рік, знак уваги, найкращий великодній подарунок для друзів. У великодній понеділок дівчата дарують писанки хлопцям, які їм подобаються. У великодній вівторок жінки дарують писанки жонатим чоловікам. Коли народилася дитина писанку кладуть у першу купіль новонародженому.
Люди, що пишуть писанки, це творчі люди, люди мистецтва. Ганна Рибчук також розповіла про лікувальні властивості писанки у ветеринарній медицині.
Голова міста Микола Фокшей подякував за організацію виставки сакральної тематики та підкреслив, що вона є цікавою та нетрадиційною для бібліотечної установи. Народ, який створив такі твори мистецтва як образи, ікони, хрести, декоративні тарелі, писанки має майбутнє і його подолати не можливо.
На закінчення цього дійства директор Я. Семанишин подякував працівникам методико-бібліографічного відділу на чолі з Ганною Колотило за організацію чудової виставки і запросив присутніх на чашку чаю.
