Марійка Підгірянка — дитяча письменниця з Гуцульщини
29 березня цього року виповниться 140 років від дня народження відомої української дитячої письменниці, членкині Спілки письменників України, педагогині Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марійка Підгірянка.
Її життя і творчість тісно пов’язані з Косівщиною. Працювала в Рибному разом з чоловіком Августином Домбровським. У Рибному народилися їхні сини — Остап і Роман, а у Вороні — син Маркіян і дочка Дарія.
Виступала на вчительських конференціях у Кутах, навідувалася у Косів, зустрічалася з інтелігенцією, бувала на концертах, виступах Гуцульського театру Гната Хоткевича, ярмарках. У Рибненській школі, в кабінеті української мови і літератури, оформлені стенди з фотографіями та матеріалами про життя і творчість Марійки Підгірянки на Гуцульщині.
В Уторопах також пам’ятають і шанують письменницю. На будинку школи 21 квітня 1991 року встановлено меморіальну дошку на її честь. Тут проводять різноманітні заходи, на яких розповідають про її життя і творчість. На Прикарпатті Марійка Підгірянка залишила глибокий слід своєю подвижницькою вчительською і літературною працею.
Сьогодні всі місця, де вона жила, позначені на літературній мапі області. Пам’ять про славну поетесу зберігають музей-кімната Марійки Підгірянки, відкрита в 1991 році в місті Тлумачі, музей Марійки Підгірянки (1996) у селі Білих Ославах. Дослідженням біографії письменниці, її зв’язків з Гуцульщиною займається Василь Левицький — лавреат її премії, завідувач, науковий працівник музею. Тут же, в Білих Ославах, у 2014 році встановлено пам’ятник Марійці Підгірянці.
У 1991 році премію імені Підгірянки в галузі літератури і мистецтва заснувало Івано-Франківське обласне товариство української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта», а в 1993 році — у Косівському районі з’явилася премія ім. Марійки Підгірянки для освітян району. Шкода, що наша районна премія дуже швидко зникла.
Серед косівських лавреатів премії ім. Марійки Підгірянки — Ігор Пелипейко, Василь Курищук — за книги з краєзнавства; Богдан Радиш — патріарх художнього слова, член НСПУ, Аделя Григорук — письменниця, членкиня НСПУ та НСЖУ, Микола Близнюк — письменник — за твори для дітей, Володимир Тутуруш — лікар-офтальмолог, багаторічний голова осередку «Просвіта» в Косівській центральній районній лікарні — за просвітянську діяльність.
Косівські клуб інтелігенції та членкині Союзу українок також трепетно ставляться до творчості Марійки Підгірянки. Стараннями цих громадських організацій проводилися конференції, літературні читання. Учасники урочистостей відвідували музей письменниці в Білих Ославах. Чудовий концерт, програму якого побудували на віршах і піснях Марійки Підгірянки, відбувся у Смоднянській школі-садку.
Щорічно в березні в музеї видатної української дитячої письменниці проходять Марійчині літературні читання, у яких бере участь Аделя Григорук — заслужена працівниця освіти України, членкиня НСПУ і НСЖУ. Науковий працівник музею В.Ю.Левицький докладає чимало зусиль для їх проведення.
Школярі Стопчатівського ліцею кожного року святкують день народження Марійки Підгірянки. Ініціатором таких заходів є педагогиня-організаторка ліцею Ольга Сав’юк.
Хоч зараз це й не дуже легко, але книжки Марійки Підгірянки все-таки виходять у світ. Так, у 2009 р. видавництво «Нова Зоря» (Івано-Франківськ) видало об’ємний том (784 сторінки) «Для Вкраїни вірно жиймо», де творчість письменниці представлена з найбільшою повнотою. Книга вийшла за фінансової підтримки сина письменниці Маркіяна Домбровського, який жив в Австралії.
До 135-річчя від дня народження поетеси репринтне видання книжечки «Малий Василько» з малюнками Олени Кульчицької стараннями музею в Білих Ославах випустило Косівське видавництво «Писаний Камінь», директор якого Михайло Павлюк подарував читачам чимало раритетних українських книжок.
У серпні 2017 року у Львівському видавництві «Тиса» 1000-м тиражем вийшла для дітей віршована казка Марійки Підгірянки «Кравчиня Маруся» за кошти Василя Левицького. Повноколірне видання проілюстрував художник Антон Григорук, редакторка — Аделя Григорук, дизайн і верстка — Юрія Пороха.
140-річчя, яке відзначаємо цього року, на жаль, в умовах карантину, неможливо провести на такому рівні, щоб достойно вшанувати пам’ять нашої письменниці, але діти і досі читають, люблять її твори.
А наші рядки в газеті хай вплітаються у вінок слави Марійки Підгірянки.
Довідково.
Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 року в сім’ї лісничого у селі Білих Ославах. Батько, Омелян Ленерт, працював у лісництві села Уторопів Косівського повіту, куди сім’я переїхала на проживання. Тут Марійка здобула початкову освіту (6 класів). У 1896 році склала екстерном іспити до Коломийської школи. В 1900 році закінчила навчання у жіночій вчительській семінарії у Львові, працювала за улюбленою професією на Гуцульщині, на теперішній Коломийщині, Тлумаччині і Львівщині.
Підпис Марійка Підгірянка з’явився під першими віршами.
Померла Марія Омелянівна 18 травня 1963 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі, неподалік могили Івана Франка (з «Історії української літератури»).
Марія Порох,
членкиня клубу інтелігенції ім. І.Пвлипейка та РО «Просвіта», м. Косів.
«Гуцульський край», №13, 26.03.2021 рік