Книга вихідного дня #3

Пропоную вашій увазі такі цікаві книги, які можна прочитати на вихідні:

Дочинець М. Світло семи днів. Маленькі історії для душі / М. Дочинець. – Мукачево: Карпатська вежа, 2019. – 207 с.

Ми гадаємо, що в світі все просто. Так, все просто. Але зовсім не так. Письменник, лауреат Шевченківської премії Мирослав Дочинець сповідує кредо свого вчителя Григорія Сковороди – з видимого пізнавати невидиме. Щоби наблизитись до людського образу, який залишається для нас найбільшою таємницею. Неосяжним словом проникнути у Всесвіт душі.

Це маленькі історії про велике, значуще, вічне. Це – наближення до істин, огорнутих у живе слово, які не просто щось виражають, а направду вражають. Це – спроба в хаосі життя пізнати заповідану нам радість. Це – наповнення світлом наших днів і трудів в цьому незбагненному світі.

Наталія Соя, науковець з Ужгорода так висловилась про книгу М.Дочинця «Світло семи днів»: «Справді потрібне чтиво у потрібний час. Ця література наповнює могутнім спокоєм і світлом».

Кузів О. В закапелках душі: Поезії / О. Кузів. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. – 216 с.

«Відчиняю комірчину своєї душі, а там повнісінько всього: і радість буття, і біль, і тихе щастя, і гірка сльоза… Та найбільше, мабуть, її – ЛЮБОВ до всього сущого. Господоньку, так це ж цілий скарб, битком наповнений думками, ідеями та мріями, котрі заховані так далеко від людських очей!
Мозок витягає їх із сховку, як дорогоцінне серцю надбання… Приміряє… Нині одне зодягає, завтра – інше… І кожне з них – наче нове…

Отак і пишу, виймаючи із закапелків душі себе, зодягаю у слово, аби і ви могли бодай трішечки зазирнути у мою сутність…», – так Оксана Кузів розповідає читачам про написання віршів у анотації до книги.

«В закапелках душі» — це поетизована сповідь досвідченої та юної душею жінки.

Час руйнує найдосконаліші форми. Люди змінюються самі і змінюють все довкола , часом називаючи чорне білим і навпаки.

Нікуди не зникне у вічності лише щира енергія доброго світла, вкладена у ці віршовані рядки Оксаною Кузів.

На думку поета та прозаїка Ігоря Павлюка «її поезія цьому світові не зашкодить, а багатьом людям і допоможе гідно витерпіти цю нестерпну досконалість Буття, в якому, як вона каже: