Книга вихідного дня (#53)

Продовжую знайомити вас, дорогі читачі, з новою цікавою літературою, яка нещодавно поповнила фонди Косівської центральної міської бібліотеки. Це видання потрапило до нашої книгозбірні як подарунок від нашої читачки. За що ми їй щиро дякуємо!

Сьогодні я хочу запропонувати вам для читання на вихідні цікаву книгу:

Балабан Галина . Улюблений бузковий: [Альбом] / Галина Балабан. – [Б. м. : б. в. ], 2020. – 96 с.Балабан Галина . Улюблений бузковий: [Альбом] / Галина Балабан. – [Б. м. : б. в. ], 2020. – 96 с.

Вкладайте у свою працю серце
Андрей Шептицький

Пропонована вам для читання та перегляду книга-альбом «Улюблений бузковий» є результатом праці Галини Балабан (Вигилюк), яка навчалася в Косівському ФКПДМ ЛНАМ. Це її перша книга. Вона «сподівається, що хтось її прочитає, і надіється, що хтось зрозуміє». «Я нікого тут жить не навчаю, тільки душу свою відкриваю», — пише авторка. Для себе вона крім поезії вибрала ще й живопис – «творення настроєм, кольоровими відчуттями, неприйняттям стереотипів», не прагне досконалості в технічній майстерності». Її більше цікавить гармонія, колір, зміст. А коли картини художниці дивляться люди, то їй достатньо цього захоплення.

За словами Гали (так вона себе називає) ця книга – це «історія про те, як за півгодини можна відчути себе щасливіше, ніж за все своє попереднє доросле життя. Про те, якщо час вимірювати щастям, то кожна щаслива мить може стати Вічністю. Бо щастя – то найцінніше, що є в житті людини.

Це розповідь про гаряче серце. На випадок зупинки серця – це також історія про друга, який «віддасть душу», щоб його (серце) повернути до життя. Звичайно, це розповідь про любов. А як же інакше?

Це історія про поезію – дотик до душі, як щось іноді дуже потрібне довгими зимовими вечорами… Історія про те, як наважитись на роздуми, сумніви, цікавість, зрештою, можливо, на помилку.

Розповідь про людину. Людина народжується на березі великої річки – річки Життя… Життя і є любов, якщо немає любові, тоді залишається – народження – існування – смерть…

Історія про те, що ніколи не можна втрачати надію, навіть коли втрачено те, що нічим і ніким не заміниш. Не здавайся, ніколи, ніколи не здавайся. Бувають миті, що ти один, ніким не прийнятий, не зрозумілий. Будь відчайдушним. Живи заради життя, заради себе. Заради того, щоб знов побачити промінчик сонця на сході наступного дня. Живи».

Матеріал підготувала Уляна Книш.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Архів публікацій