«Боротись – значить жить» — літературний екскурс «Надзвичайний талант серед нас» (до Дня народження І.Франка)
Уклін тобі, наш славний Каменяре,
З привітної гуцульської землі!
Тебе шанують у Карпатськім краї
Всі люди: і дорослі, і малі.
Вже традиційно 27 cерпня в Косові біля пам’ятника І. Франка в день його народження зустрічається косівська інтелігенція та всі небайдужі до української історії, культури та літератури. В цей день ми вшановуємо неперевершеного письменника, перекладача, науковця, громадсько-політичного діяча Івана Яковича Франка.
Захід розпочала Ірина Балагурак, завідувачка відділом обслуговування Косівської центральної міської бібліотеки.
«Іван Франко був багатогранною особистістю, науковець, критик, поет, прозаїк, один з перших, хто заробляв на своє життя літературною працею. Його праці можна було б вмістити в понад 100 томне видання. В нашій бібліотеці зберігається 50-ти томне видання творів Каменяра. Іван Франко з нашим краянином Михайлом Павликом були товаришами по перу, по праці, по сфері своєї діяльності, майже ровесниками».
Ірина Балагурак зосередила увагу присутніх на біографічно-краєзнавчих нарисах Івана Білинкевича «Іван Франко на Станіславщині». Автор видання впродовж піввіку досліджував обставини перебування Івана Франка в області його імені.
Роман Печижак, начальник відділу культури підмітив, що «ми вшановуємо пам’ять великого генія, який залишив по собі багате насліддя, яке відображене в казках, ліриці, історичних драмах . Гуцульщина дотична до творчості І. Франка. Він неодноразово бував в наших краях , надихався цим середовищем, в якому він жив, з ким спілкувався. І нам треба знати Франка краще для того, щоб розуміти хто такі є ми українці. Ми повинні наслідувати І. Франка і більше дізнаватися про нього».
Володимир Петричук, заступник міського голови з гуманітарних питань, нагадав присутнім про байку І. Франка «Фарбований лис» та зацитував слова свого односельчанина, які є актуальними сьогодні:
«Я з лісу калину додому приніс,
В саду посадив біля тину.
За нею не плакав зажурено ліс
За лісом ридала калина.
О так і зі мною, коли в інші краї іду й покидаю Карпати
Карпатам байдуже, а в серці моїм журба починає ридати».
Захід продовжили Богдан Глібчук — голова районної організації ВУТ «Просвіта», Василь Шкурган — голова районної спілки письменників, Уляна Малик — поетеса, Іван Павлюк — поет, Мирослав Радиш — викладач Косівського інституту, Роман Кабин — просвітянин, Тетяна Торок з Рожнова — студентка філологічного факультету Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Вони читали поезії І. Франка, а також власні твори про Україну, матір, жінку, війну, полеглих воїнів.
Володимир Довгун з Романом Кабином заспівали пісню на слова Володимира Довгуна присвячену Каменяру. А також їм допомагав фольклорно-аматорський колектив «Осіннє золото». Вони декламували поезії «Любіть Україну», «Не дай нам Боже», а також виконали твір І. Франка «Не пора», ліричні пісні, «Всі разом ідемо, молитву несемо», «Боже, послухай благання».
Матеріал підготувала Уляна Книш.
